понеділок, 21 червня 2010 р.

Духмяно пахне Чорногора

121.06 КБ
Бажання поїхати на Петрос з Говерлою в третє за пів року виникло через те що перші два рази ми крім туману навколо так і нічого не побачили.. Тоді був дощ, сніг, сильний вітер, а зара хотілось сонця, зелені, посидіти на вершині, біля вогнища, попити пива і пофотографувати.
П’ятниця, вечір, я інтестивно пакую наплічник, скоро має прийти Діма, провести нас на вокзал. Це вперше я, Юля та Андрій їдем без нього, відчуваю буде весело, тільки б не зблудити)) Але не так сталось як гадалось, Дімка вирішив в суперечці в мене виманити ще одне пиво, купив квиток на Ковельський поїзд, зібрав наплічник і влаштував мені несподіванку)))
Отож в спекотному поїзді нас вже четверо)) Друга з гаком ночі, ми гуляємо на вокзалі у Франківську, народу на пероні багацько, у кожного свій маршрут на ці вихідні.
Дизель, шумна компанія, тверді лавки, прохолодний вітерець, короткий сон і ми у Квасах.
Влітку тут красиво, будинки розкидані по пагорбам, кругом так зелено, все цвіте і так духмяно пахне.

105.16 КБ
c.Кваси
66.69 КБ

102.59 КБ
милуємся г. Близниця

Дорога на Петрос знайома, йду і порівнюю з тим що було тут в кінці листопада, ось тут ми побачили перший сніг, ось тут між хмар споглядали вперше і востаннє Свидовець, а в тій альтанці ми відпочивали.
Зі сторони лісу чуємо дзвіночки, до струмка женуть худобу, кумедну таку, клаповуху. Поспілкувались з пастухом, він радий туристам, нові обличчя, плітки, новини.

148.15 КБ
159.81 КБ
мууууууу

На полонині Менчул кипить життя, коні, собаки, люди, а яка ж вона закинута була тоді … ні душі.. тільки два коти і ми на Біостаціонарі))).

158.76 КБ

112.61 КБ

152.72 КБ

Почався затяжний пологий шлях на перевал, кругом такий соковити зелений колір трави, поки що  лагідне сонце і де-не-де чути дзвони…
На перевалі організовуємо перекус. Звідси видніється чубок Говерли і Петроса, на горизонті видко Попа Івана і сині гори Румунії…

103.32 КБ
перевал

В листопаді ми не побачили стежки тож виріши йти по найвищій частині хребта, під ногами був сніг.. під снігом ялівець, пригадалось як на мить побачили сонце, згадалось як важко мені було і цей шлях до вершини видавався нескінченним…
Сьогодні все виглядало позитивнішим, ми сповнені сил топтали по стежці, вперше споглядаючи як цвіте карпатська червона рута (Рододендрон), насолоджуючись всіма краєвидами які попадали в наш кругозір.

104.08 КБ
115.38 КБ
Червона рута
157.19 КБ
Карпатський букет))) мммм...

Вершина. Вітряно, скидуєм з себе наплічники витягуємо пиво і отримуємо море задоволення від того всього діла. На Петросі багацько народу, хто піднявся з сторони Лазещини, хто з сторони Ясиня, і ми прийшли з Квасів))). Гарно тут, каменюки, обриви і висота…

125.97 КБ
Ми і Петрос (2020м)
90.35 КБ
Ось таку Говерлу бачить Петрос)))
121.67 КБ
250.60 КБ
нам туди)))
68.30 КБ

Спуск з Петроcа в сторону Говерли ще той))) Мені здається що більш ніде в нас нема такого стрімкого, такого камянистого, такого красивого. І як ми в лютому тут карапкались, коли в обличчя дув морозяний вітер з замерзлими каплями дощу..бррр.. Тоді хотілось по швидше вибігти на гору, попити чаю і щосили збігти в низ, там де тепло і сухо…

67.39 КБ 
ля-ля
129.79 КБ
і знов Говерла

На роздоріжжі я попрощалась з Дімою, йому потрібно завтра бути дома, а ми вирушили в сторону Говерли.

195.04 КБ
па-па Сонце...
131.73 КБ

Десь за годину ми на сідловині біля еко-пункту Перемичка, за кілька метрів від стежки вибираємо собі затишне місце і під ялинкою ховаємося від сонця, воно нас сьогодні файно підсмажило.
Відмиваємося, збираємо дрова, сяк-так рубаємо, з першого разу розводимо вогнище))) і готуємося смакувати кулішем. З нашої стоянки відкривається панорама на Петрос…ммм.. ото краса… Розстелили карімати, облаштували імпровізований диван і давай смакувати чаєм з печивом, споглядаючи як за гору сідає сонце…

98.55 КБ

148.23 КБ 
129.91 КБ

До нас в гості завітав лісник, я геть забула що то заповідник і тре тут за все платити..за вхід, за намет, за вогнище… Так як в ми прийшли з сторони Квасів. а там нема КПП тож не мали ніяких квитків… Ми ненапружено порозмовляли про погоду, про надокучливих мух, про мішки з сміттям на полонині Скопеска, пообіцяли після себе все прибрати і мирно розійшлись. Мабуть наші обпечені обличчя виглядали досить жалісно))) Особисто я немаю нічого проти щоб заплатити гроші за перебування у заповіднику, от тільки хочеться вірити що вони підуть на благо, а не в чужу кишеню.
В нас була мега ідея зустріти світанок на Говерлі, за задумом мали прокинутись десь в 2 год і бадьоро піднятись на гору. Андрію ця ідея зразу не припала до душі, були різні варіанти, думки, в результаті будильник продзвенів, якого Андрій так і непочув, а Юля сказала що їй невдалось заснути, через гучну музику, яка лунала з колиби. То ж ми солодко спали аж до 6 ранку, визирнула з намету а там пасмурно… хоча по прогнозу погоди все мало бути чудово. Зразково за 2 год поснідали зібрались і рушили в дорогу.
74.64 КБ  

Чесно кажучи, люблю туман… повітря тоді таке насичено вологе…ммм.. Недалеко від хатинки під Говерлою зустріли групу, яка нам показала непогане місце ночівлі з водою і досить таки близько до вершини. Як тільки почали підніматись на ребро подув моцний Чорногірський вітер, трохи роздмухав хмари і відкрив нам чудову картину))). На всьому шляху можна було спостерігати як хмари перекочуються через хребет, то відкриваючи, то затуляючи собою краєвиди.

132.40 КБ

113.72 КБ

Пів години і ми на вершині, неприємно здивувала к-сть сміття, розкиданих пластикових пляшок, невже то так важко за собою то все прибрати, невже наші люди на с-ки нахабні.. що дозволяють собі думати що нехай за них це зробить хтось інший… Дуже прикра ситуація з сміття переслідувала нас ці два дні. Бідолашна Говерла, так як є найвищою вершиною нашого краю, має терпіти отакі от з себе знущання і зневажливе ставлення… Мені важко зрозуміти що тягне сюди отих горе туристів.. так для галочки «Я там був, залишив на згадку своє сміття, і гіпер гордий спустився донизу»..Дуже шкода таких людей, адже жоден з них ніколи не оцінить тої краси, тої величі, того духу який є тут ..в горах..
Вітер потрохи розігнав хмари, видно Чорногору, Кукул, Костричу в хмарах заплутався Петрос.

88.57 КБ
ми і Говерла 2061м
114.88 КБ
Чорногора
63.26 КБ
Петрос
91.03 КБ
бульбашки з вершини Говерли

Вдосталь натішившись бульбашками, розваживши  людей на вершині))), почали спуск до Заросляка. Це найкоротший шлях до цивилізації, 1,5 год і ми там де купа людей, машин і продавців з сертифікатами,які засвідчуть надзвичайний подвиг... підкорення Говерли

105.10 КБ
138.49 КБ
на схилах Говерли бере свій початок р.Прут

Таксі до Ворохти, автобус до Франківська, кросворди на вокзалі і кілька годин в поїзді до Львова…

3 коментарі:

  1. Серце сьціска!)

    ПЕречитав, подивився фото і відразу занурився у комірки свого компа в пошуках фото з власних подорожей тією частиною світу, чи іншим світом...
    Еххх хочу знову! минулого року не був. Не склалося.
    А от попередні роки двічі підряд - хоча незавжди вдало. У 2007 нас знесло з під Туркула добрячою грозою яка перетворилася у затяжний цілодобовий дощ... особливо перелякалися друзі з Польщі....
    словом спогадів "гора"!!!))

    ВідповістиВидалити
  2. ой, ти тут є))) файно))))
    Чорногора то Чорногора.. незважаючи на свою повсовість вона прекрасна і унікальна у всі пори року))) взимку взагалі ніби інша частина світу, мрію пройти її від попа до Петроса саме в цей період

    ВідповістиВидалити
  3. О так!))
    Реверс для мене також досі залишається у планах!)

    ВідповістиВидалити