понеділок, 15 травня 2017 р.

Фагараш. Румунія


Наша друга поїздка в Румунію, цього разу планували прогулятись хребтом Фагараш і піднятись на г.Молдавяну (2544м), яка є найвищою вершиною країни.

Про добирання і цікаві місця на шляху у дописі Трасфагарашське шосе.

Маршрут від озера Balea до вершини всього лиш 11 км, але попотіти доведеться добре. От тільки тобі здається, що все, вибрався і зараз стане легше, але ж ні, далі бачиш, що попереду затяжний спуск, знов набір висоти і так усю дорогу до вершини.
Якщо вийти з самого ранку, взяти з собою перекус та мати трішки накачані ноги, можна пробігтись туди-назад за один день.

четвер, 4 травня 2017 р.

Трансфагарашське шосе. Румунія

Перед тим як розповісти про маршрут на г.Молдавяна (найвищу вершину Румунії), зроблю вступну частину і покажу більше дану місцину, для людей які люблять дивитись на гори, але нести рюкзак, ночувати в наметі і все інше то неначасі.

Трансфагарашське шосе - це легендарна дорога яка з'єднує дві румунські області Трансильванію та Валахію, проходить через найвищий гірський хребет країни - Фагараш, має протяжність 151км, найвища точка на маршруті 2034м.
Уявіть собі численні серпантини серед високих гір, водоспади, озера, скелясті вершини, отари овець, тунелі, так-так, все це можна тут побачити. Навіть якщо ви не маєте власного авто, то цілий рік працює канатна дорога. Особливістю даного місця є те, що його можна проїхати десь з середини червня по вересень, коли розтане або ще не встигне випасти основна маса снігу, також тут не рекомендують їхати вночі. Найкраще цей шлях долати з півночі на південь, із власних вражень північна частина дуже мальовнича, південна така монотонна і довга, але можна подивитись на водосховище і ГЕС.


Багато цікавих історичних фактів опублікував в себе фотограф Ігор Меліка РУМУНІЯ ТУРИСТИЧНА: ТРАНСФАГАРАШСЬКЕ ШОСЕ В ТРАНСІЛЬВАНСЬКИХ АЛЬПАХ (частина №2)

вівторок, 2 травня 2017 р.

Саліна Турда. Брашов. Сібіу. Сіґішоара. Каньйон Біказ. Румунія

Коли добираєтесь до гір чи просто мандруєте  Румуніїєю можна відвідати багато цікавого. Міста, селиша тут дуже милі, стіни будинків вміру обшарпані, багато черепиці, немає відчуття вилизаності і штучності. Щодо замків, то в центральній частині вони майже в кожному селі, десь у хорошому стані, десь тільки мури, але кількість їх вражає.
А ще в Румунії є кілька соляних шахт,  найпопулярніша з них - Salina Turda.

неділя, 26 березня 2017 р.

Національний парк Ретезат. Румунія


Коли вперше їдеш в Румунію, очі розбігаються від вибору маршрутів та гірських масивів. Прочитана якось  фраза, що в Ретезаті знаходиться понад 100 льодовикових озер підкупила одразу.  В інтернеті можна знайти досить інформації про даний регіон, а також  карти хорошої якості.

Масив Ретезат є першим  національним парком в Румунії  з 1935, а  з 1980 року цей район було визнано біосферним заповідником на міжнародному рівні за програмою UNESCO. Але загалом правила перебування тут для туристів, не є такі суворі як скажімо у Польщі,  так, тут не можна палити вогнища, але є відведені місця для стоянок і декілька притулків (сaban). 
Маркування, на тому відрізку, що ми були - хороше, єдине нема  багато табличок з підписаними відстанями до певних точок, а ті що є дуже старі, головне не згубити потрібний колір і форму маркера.

четвер, 22 грудня 2016 р.

Коли дуже холодно і сонячно на Чорногорі

 Фото інколи мусять відлежуватись на комп'ютері, для таких моментів, коли давно нічого не знимкував або не фортило з погодою і тут на тобі, є такі хороші минулорічні спогади.

Маршрут: с. Дземброня - г. Піп Іван Чорногірський - г. Васкул - г. Щавник - с.Шибене . Тривалість: 2 дні. Температура вночі -24С, денна -15С.

понеділок, 3 жовтня 2016 р.

Улюблені пагорби. Аршиця


Починаємо досліджувати гори в околицях нашого села, бо отак все плануємо, а ноги ходять десь- інде. Обрали Аршицю, а зокрема маркований маршрут на г. Горган Ілемський. Виїхали перед світанком з надією на тумани, але цього ранку була лиш приємна порожня дорога. Маршрут починається з Мислівки і до вершини 11 км лісом. Звертаємо з мосту через р.Свіча, минаємо кілька баз відпочинку і потрапляємо на вузьку стежку, яка спочатку виводить нас на стару вирубку. Там ми помітили трьох косуль, їхні білі дупи одразу сховались у лісі. Вперше бачимо їх у рідних горах. Загалом маршрут проходить здебільшого лісом, який восени чудовий. Тут вам і чудернацькі гіляки і різновидний мох та кольорові дерева.

пʼятниця, 30 вересня 2016 р.

Аня і її осінь

 Осінь вона ж фантастична з своїм багатством фактур, температур, відчуттів. Ці зйомці вже скоро рік, але все неначасі було, а зараз мабуть та мить і нагадування собі не пропускати ці моменти.

вівторок, 26 липня 2016 р.

На байдарках по Дністру.

 Буває хочеш чогось дуже давно, але все ніяк не складається. Так в мене було з сплавом.  Останні дні перед поїздкою були такі приємно хвилюючі, це дуже відповідально здійснювати мрію.

понеділок, 11 липня 2016 р.

Улюблені пагорби. Центр спадщини Вигодської вузькоколійки

 В центрі Вигоди розташована вілла барона фон Поппера. Будівля дуже красива, але вже кілька років була у занедбаному стані. І так приємно бачити, як вона ожила, коли тут поселився Центр спадщини, який відкрили у квітні цього року.