1
Потрапила мені до рук книга альпініста А.Кузнецова “Внизу Сванетия», про відомого сванського альпініста Михайла Хергіані, про його батьківщину. Розуміючи що з того часу багато що змінилось, все ж таки дуже хотілось побачити життя сванів.
Аркадій, живе в общині Бечо. В нього дома є єдина в селі незруйнована башня. Колись батько, тепер і він з братами роблять усе щоб відновити і зберегти . Його ми зустріли внизу, після спуску з перевалу Гулі, він показав нам правильну дорогу і запросив до себе відпочити.
Аркадій вчиться на гірського провідника, вдома вони відкрили гестхауз, ми були там першими гостями.
2
3
Свани почали будувати свої башні з каменю в VIII-XIII ст.
Башня складається з п'яти поверхів з товстелезними кам’яними стінами і невеликими бійницями. Вона використовувалась для оборони, хоча існують і інші теорії. Кожен поверх це такий собі куб з люком. По драбині можна підійматись з поверха на поверх. Дах башні дерев'яний .
Поруч з башнею був дім, де жили люди. Велика кімната в домі - мачуб, вздовж двох стін якої загороджене місце для тварин. Люди спали на ложах вище загорожі. На протилежній стіні були шафи, скрині, полки для посуду і продуктів. Посеред приміщення горіло вогнище. Дим виходив через отвір в перекритті і підіймався вгору. Мідні казани висіли на старезному кованому ланцюгу – символі домашнього вогнища, родини. Винести його з чужого дому прирівнювалось до великої образи. Біля вогнища було велике дерев'яне крісло, на якому сидів старший у сімї.
В домі жила велика родина, і все робили власними руками. Багато різьби, речей , які люди колись активно використовували в побуті а зараз це скоріше музейні експонати.
Між собою свани розмовляють на сванській мові, її не вчать у школі, вона передається від старшого до молодшого. Ця мова живе паралельно з грузинською, вона не має своєї писемності. По-грузинськи вони читають книги, вчаться, а по-сванськи співають пісень.
4
5
6
7
Свани не купють хліб, в їхньому домі зранку мати випікає лаваш. А ще в них дуже смачний сир. Чим вище випасають корів тим смачніше у них молоко, а потім і сир. Я мабуть могла цілими днями їсти тільки лаваш із сиром і запивати мацоні.
8 біля 6 ранку. сім'я вже прокинулась. скоро сніданок.
9
Гуляючи вулицями селище ти бачиш як все змінюється. Біля старої кам'яної башні вже виріс новий будинок, сванам вже не потрібно ходити в гості через перевал, є дороги. Вони вже не заховані від цілого світу у верхівях ріки Інгурі, зараз тут безліч туристів. Але мабуть саме їхнє розташування, здавалося б таке суворе, дозволило їм зберегти свою історsю.
10
11
12
13
14
15 музей М.Хергіані
16
17
18
19
Дідуся ми зустріли в Местії. Він колись працював в шахті на Східній Україні
На ньому сванка - шапка з шерсті барана. Чорну шапку надягали коли було горе в сім'ї, біла - святкова, сіра для повсякденного вжитку.
я таких смачних хачапурі як в Аркадія ще не пробував і напевно вже і не попробую...
ВідповістиВидалитиОх, як гарно! Які та красиві гори... Дякую!
ВідповістиВидалитичого ти так песемістично) я думаю ми ще завітаємо до них в гості)))
ВідповістиВидалитияка краса!!!
ВідповістиВидалититам хотілося б жити... хоча б трішки, хоча б місяць якийсь. заворожує.
Ці башти це щось неймовірне!
ВідповістиВидалитиДуже цікаво написано!
ВідповістиВидалитиугу, і в кожному регіоні Кавказу вони різні.
ВідповістиВидалити