Шабаш відьом

Гора Ушба (з груз. "Шабаш відьом") знаходиться в самому кінці Шхельдcької ущелини , на кордоні Росії і Грузії.
Масив Ушби складається з двох вершин - Північної (4690 м) і Південної (4710 м). Їх єднає Ушбинская перемичка або "труба", навіть в гарну погоду тут вітряно.

Ушба вважається одним з найскладніших в світі "чотиритисячником". Найлегший маршрут на Північну Ушбу 4А, на Південну - 5А.

З усіх боків схили масиву обриваються крутими 1000 - 1500-метровими стінами. Сьогодні на Ушбі прокладено приблизно півсотні маршрутів, десяток з яких класифікуються за категорією 6а, а близько тридцяти мають категорію 5б.

Легендарним є Дзеркало (1200 м (6а)) північно-східної стіни Північної Ушби, пройдена М. Хергиани (видатним сванським альпіністом) вільним лазанням; інший легендарний маршрутом є маршрут Кустовського по стовпу Південної Ушби (6б).



Найбільш простий, що став класичним маршрут на Північну Ушбу (4А) проходить через Ушбинское плато через характерне "плече", яка отримала назву "Подушка", і далі по крутому льодово-сніжному "ножу" 300 метрів, який піднімається від "Подушки" до вершини гребеня . Під снігом знаходиться лід, і якщо в попередні сходженню дні йшов сильний сніг, різко зростає небезпека сходу лавин. Далі вздовж довгого північного гребеня, обрамленого подвійними карнизами вихід на вершину. Виходять на сходження зазвичай з Ушбинского плато і витрачають до вершини 6-8 годин і 2-4 на спуск.

Намагаєшся уявити собі всі ці цифри, переглядаєш фото з різних сходжень і неперстаєш захоплюватись горою
Її можна розглядати безкінечно, ці зубці, шалені схили, яка вона красива, велична в перших променях сонця, така неприступна для нас простих смертних.


Синя і червона плями то Мирко і Василь, поспішають піднятись як най вище, щоб все роздивитись)

Світає.

г. Ушба і льодовик Гулі (фото dzvonkovskyj)

В сванів є багато легенд повязаних з Ушбою. Колись вони вважали цю гору місцем де живе нечиста сила. Дуже багато трагедій відбулось на її схилах. Одни з перших альпінстів Радянського Союзу, хто піднявся на Ушбу був сван - Гіо Нігуріані (1934р)
В 1937р. на Ушбу піднялась група, яка майже вся складалась з альпіністів роду Хергіані. Це було перше стінне сходження , яке принесло сванам славу сильних альпіністів.

З спогадів альпініста А.Кузнецов «Внизу Сванетія»

Ушба... Она поднимается в самом центре Верхней Сванетии, над Местией. Вид ее поражает, ошеломляет, пугает и восхищает. Два с лишним километра отвесных недоступных скал из розовых гранитов и гнейсов! Два с лишним километра отвеса над зеленым ковром лугов и над сверкающими ледниками! Попробуйте себе это представить. Нет, не получится, если вы не видели Ушбы. Не получится.
Я много видел разных гор — Кавказ, Тянь-Шань, Памир, Алтай, Саяны, Камчатка... Бывал в Татрах, поднимался на красивейшие вершины Альп—Монблан и Маттерхорн. Все горы прекрасны. Ушба одна. Нет и не может быть второй Ушбы.
Несколько лет назад довелось мне смотреть на нее в предрассветный час с ее соседки Шхельды. Пока светало, фантастические краски беспрерывно сменяли друг друга. Синие, розовые, лиловые, фиолетовые тона расплывались, переходили один в другой, излучая в дымке утреннего тумана какое-то своеобразное свечение. Цвета были яркими, насыщенными и совершенно неестественными. Да, да, неестественными. В. жизни так не бывает, не видел. Это напоминало искусно подсвеченную декорацию, задник огромной, во все небо сцены, созданный художником, ничего общего не имеющим с реализмом. Стена Ушбы обрывалась вниз, вглубь, куда-то под землю, в тартарары. Запрокинешь голову и не видишь за повисшим облачком самой вершины, посмотришь вниз, и не видно под находящими с ледника облаками подножья Ушбы. Только стена. Страшная и прекрасная, грозная и возвышающая тебя над всеми жизненными невзгодами, над всем преходящим. Будто ты один на один с самой вечностью. Это было настолько грандиозное, настолько захватывающее зрелище, что я совсем забыл, кто я, где я и зачем- я здесь.



Ушба, Чатин (4412 м) і Улукару (4302м) (автор панорами dzvonkovskyj )