На двох

Вони разом дивились як сонце сідає за Мармаросами


Вечір на Попі Івані Чорногірському (9.03.2012)

Ранок став хорошою традицією м’ятно-малиново-чорного чаю і млинців. Я навчилась прокидатись рано, взимку це було непросто, але з приходом весни, мені стає непотрібним будильник. Ти прокидаєшся перший, а поряд хтось ще сопить, хтось такий теплий, хтось що завжди пахне солодко і хтось чиї п’ятки так кумедно визирають з під ковдри (така спокуса залоскотати, але я чемно стримуюсь).

Я з нетерпінням чекаю літа, за вікном будуть квіти, зазеленіє виноград, ми будемо пити на нашій кухні м’ятно-малиново-чорний чай, а млинці будуть з чорницею і біля входу чекатимуть улюблені сандалі.