Пішконя на двох

Поїзд Львів-Воловець, автостоп до Міжгір’я, в 9:50 автобус до с. Синевир і ми на місці. У першу годинну ми примудрились заблукати в селі, але не розгубились, спустились вниз і вилізли на правильний горб. Загалом стежка на хребет Пішконя хороша. Маркування починається вже на самому хребті і закінчується при повороті на г. Барвінок. Гори чудові, щось є від Свидовця та Боржави з легким присмаком Горган ( одинокі поля цекот і місцями важкопролазний жереп) За час травневих свят (9-11) ми не зустріли в горах туристів. Аж на спуску з г. Дарвайки (остання гора перед Колочавою) бачили двох чехів, які йшли до цієї вершини.
Чудове місце для сімейного відпочинку!!!






1

2.

3. нарешті вилізли на хребет, а там спекотно)

4.

5.

6. фото

7. фото

8. вдалині видніється хр. Свидовець

9.

10. Мирко перший на вершині Негровця

11. і я нарешті там, щаслива)) фото

12. фото

13. озеро біля г.Негровець. При спуску з вершини бачили надпис на камінні, що внизу є вода. Факт важливий, бо на хребті з нею дуже важко

14.

15. хребет Красна

16. на перешийку, перед г. Барвінок ми розбили наш маленький табір. Місце дуже затишне. Єдиний мінус незнайшли води, довелось топити сніг.

17.

18. гороховий суп був смачний)

19.

20. зелена пляма то наш намет)

21.

22. фото

23.

24. фото

25.

26.

27.

28.

29.

30.

31.

32.

33. натсупного дня ми знов набрали висоту, траверснули г. Горб і пішли в напрямку перевалу Сигла та г. Ясновец. Начитавшись про жереп на підйомі, ми вирішили обійти гору траверсом, але щось незразу трафили на вірну стежку і подерлись іншою з чужими слідами вгору, де добряче подерли ноги, але зато перевірили, жереп дійсно важко прохідний)))

34.

35.

36.

37. Вид з г. Дарвайки на хребет Пішноню

38. Вид з г. Дарвайки на Колочаву та водосховище

39.

40. с. Колочава

41.
Щодо дороги назад, то нам пощастило з попуткою, бо автобус на Міжгіря по вихідним ходить тільки 6 30 ранку.