Серпень

Таке було літо, що ми більше мріяли ніж втілювали. В гори планували вибратися вже давно, але все обставини тай обставини. І цього разу на екрані погода виглядала далеко не ідеальна, тай з квитками на Франківськ не складалось, тож були усі шанси відкласти подорож на потім, але Мирось у вечір п’ятниці взяв тай купив останні квитки до Воловця.

Я згадала як  у 2008 ходила на змагання на г.Камянка і ніби красиво там було, от і вирішили показати її Миросю. Спочатку думали йти з Торунського перевалу на Синевир, далі через Озерну на Камянку, але зранку лив дощ,  дуже затяжно і сіро, тому взяли тай одразу поїхали  до Синевирської поляни. 

Направду дуже скучила за ними, аж до щему.

 1

 2 озеро Синевир

 3

 4

 5

 6

 7

 8 Вище озера чудова полонина (сінокос), нас тут наздогнала злива. Розважались/роглядали

 9

 10

 11

 12

 13

 14

 15 забавки)

 16

 17

 18

 19

 20

 21

 22  Люблю такий ліс, смачно пахне

 23

 24 з г.Озерної кажуть видно Синевир, озера не бачили, але зустріли чабана з отарою.

 25

 26

 27

 28 і знову ліс, маркована  стежка йде по хребту. Туристів певно тут не багато, красивий мох, чистота. 

31 натрапили на плантацію жерепу)

 32

 33

 34

 35 Між Озерною і Камянкою є вирубка. Повертає до реальності...

 36

 37

 38

 39

 40

 41

 42

 43  Світанок був за туманом. Ранок наступного дня.

 44

 45

 46

 47

 48

 49

 51 г. Камянка (1578м)

 52  село Синевир та Негровець

 53

 54

 55

 56 На спуску якось зблудили і знов натрапили на чабана. Розповів, що в цих краях багато вовків, у нього самого минулого літа вони поцупили козеня. Але тепер має дуже хорошого собаку, врятував щеням від п'яного сусіда.

 58

 59

 60 поспати/погрітись на сонечку

 61