Туреччина. Діабаркир

Діабаркир – неофіційна столиця Курдистану, розташована на південному сході Туреччини. Місто велике, приблизно 800 тис. населення, переважно курди. До геноциду більшість жителів були вірмени і загалом християн було 50%. Проведені в місті розкопки свідчать що тут жили люди з VII  ст. до н.е.

Нас підвезли до автовокзалу, де ми купили квитки на нічний автобус до Адани.  За невеликі гроші залишили речі в камері схову і пішли гуляти.

Центр знаходиться на протилежному боці. Місто розбудувалось нетипово для нас. Стара частина є на окраїнні і з муру, який її оточує, видно долину річки Тигр. Їхати автобусом десь 40 хв.

 1. 

Захопивши карти в туристичному центрі, перекусивши смачною шаурмою, ми пішли гуляти.

Загалом туристів небагато, кілька груп європейських пенсіонерів і декілька поодиноких мандрівників. З ними усіма ми перетинались у дворі мечеті, а коли бродили вузькими вуличками бачили лиш місцевих. Зрештою вечоріло, сонце сідало і темні вулиці ставали ще чорнішими.
Склалось таке враження, дивлячись на побут, місцеву торгівлю, сміття, що люди які живуть в центрі бідні. За межам муру житлові квартали виглядали більш доглянутими. Згодом нам порадили не гуляти тут після заходу з цінними речима. 

 2

 3
Велика мечеть УлуДжами побудована турками-сельджуками в 1051р. Через 60 років, внаслідок землетрусу,  частина мечеті згоріла. Коли її  відбудовували, то для великого внутрішнього двору використали візантійські колони, увзяті з якогось театру.

 4

 5

 

6

 7

8

9

10. площа біля мечеті заставлена столиками, де чоловіки п'ють чай. Явище направду дуже масове. Є хлопці, які ходять з тацями заставленими чашками з чаєм і носять його від будинку до будинку.

11

Втомившись з дороги, ми  часто відпочивали. І на одній з лавок біля нас сів чоловік, який чудово розмовляв англійською.  Він двадцять років прожив у Нідерландах, коли тут стало спокійно вирішив повернутися на батьківщину.  Має в центрі крамницю з сувенірами. Розповів, що його перша дружина мусульманка, але довго вони не прожили разом. Казав, що дуже важко вжитися з тими всіма застарілими релігійними обов’язками, що жінки не хочуть працювати.  В результаті він одружився вдруге на вірменці.  Мабуть просто одинична історія, але йому після життя в Європі  зараз важко миритися з тими старими звичаями. Хоча молоді дівчата, особливо у місті, вже набагато більш прогресивніші, прагнуть мати освіту, хорошу роботу.

Новий знайомий пригостив помаранчевим чаєм і запропонував провести екскурсію містом, поки ще не стемніло.

Він дуже любить Курдистан і мріє бачити його незалежним, вважає що турки вкрали в них багато, адже саме тут колись була Месопотамія і саме тут багато що починалось.

Показав нам стару вірменську церкву, яку недавно відреставрували на кошти вірмен.

Стара частина міста складається з безлічі старих, вузьких вулиць, де не проїде автомобіль.

Центр оточений базальтовими мурами, які будували ще римляни, протяжністю 3,5 км. Збереглось 82 башні, товщина стін 3-5м.

 12 ще одна перевага їхати в Туреччину в травні, там вже безліч фруктів

 13

 14

 15

 16

 17

 18

 19

 20

 21 місцевий торговець

 22  долина річки Тигр. Вид з мурів.

23

Місто і околиці варті уваги!