Жовтень

Це історія по те як ми жили два з половиною дні на ганку старої гуцульської хати, як два дні йшов дощ і лиш та половина дала надію на промені сонця. Історія про те, як дочитала “Холодний Яр” і на одному подиху  “На західному фронті без змін”, а потім довго не могла заснути.. Про останні яблука на отій посаджені Кубою яблуні коло хати, які були залишені птахам. 

Історія про те,як я вперше попала на Косарище і в тому тумані було враження, що на  цілому світі лиш є ця хата, ми троє, яблуня і  більш нічого.  

І ми собі варили борщ, пили чай, зранку заварювали запашну каву, розмовляли, сперечались,а вечором  слухали джаз поки не сідала батарейка.
Такі дні теж бувають потрібні.