пʼятниця, 11 вересня 2015 р.

Туреччина. Стамбул

 Ми дуже часто закінчуємо наші подорожі у великих містах. Інколи це буває стресом, бо після безлюдних гір, сіл цей гамір лякає. Стамбул величезний, різноманітний, насичений і як на диво нам сподобався. Мабуть вся справа і його неідеальності. Цей хаос для когось є буденним життям і це цікаво спостерігати.

Перед поїздкою мене часто лякали нав’язливими турками, тим що постійно потрібно торгуватися і дивитись, щоб тебе не ошукали, але реальність була набагато приємніша. Ми  собі спокійно гуляли, пили чай на березі Босфору і їли смачні сендвічі з рибою, просочувались через туристичні потоки і тікали на перпендикулярні чи паралельні вулиці.

Стамбул - це місто, де я розгубилась у виборі сувенірів додому, хотілось багато і так приємно, що серед штампованого китайського товару, з легкістю можна було натрапити на щось дуже красиве. Ну і їжа заслуговує окремого реченням, в травні тут вже було багато фруктів, натуральні йогурти, солодощі та улюблена варена кукурудза).


вокзал Сіркеджі














 
 
 
 






 Отак гулячи містом одного разу натрапили на кавярну,де мені сподобався інтер’єр. Мирось пішов у розвідку щодо цін і повернувся з запрошенням на каву. Як виявилось друзі відкрили власне кафе, знайшли місце,придумали дизайн і ми потрапили якраз на відкриття. Почувши, що ми туристи з України було вирішено пригостити нас кавою безкоштовно.
Несподіванки трапляються навіть у дуже великому місті.

Cafe Lumiere - Çukurcuma фб сторінка

 а ще у них є класний дворик


 
 


Немає коментарів:

Дописати коментар