наша Турбозима

 За увесь час існування блогу (з 2010 р), недавно я написала свій двохсотий пост. І 201 буде про те, як саме завдяки цьому захопленню, вдалось реалізувати одночасно декілька мрій.

Я вже давно хотіла прогулятись горами на скітурах і от трапилась чудова нагода. Хлопці з проекту Турбозима запланували провести промотур для блогерів, фотографів та відеоператорів. Подала заявку, на Різдво мені зателефонували та повідомили, що їду.  
Через несприятливі погодні умови поїздку перенесли з січня на початок лютого, але, як виявилось згодом, не прогадали.

Про організаторів поїздки:

Турбозима – проект, який має на меті  відкрити для вас безпечне та видовищне катання в Карпатах. Основний напрямок – бек кантрі та фрірайд. Більше інформації можна почитати тут - ТУРБОЗИМА

Команда TURE — клуб, основна діяльність якого охоплює сферу активного відпочинку в межах України.  Це спільнота активних людей,  які вже 16 років захоплюються спортивним туризмом і 10 років працюють у сфері надання туристичних послуг. Більше інформації  - TURE

Команда TURE має два кемпи у популярних рекреаційних зонах , один на Дністрі «Білий Бізон», а інший на Чорному Черемоші «Білий слон», і саме туди я з Назаром Барбашем виїхали з самого ранку п’ятниці.

За кемп «Білий слон» чула від друзів неодноразово, він знаходиться в с. Нижня Дземброня, а це мій улюблений куточок Карпат. Тут є все для комфортного відпочинку, жити можна як і в хостелі, такі в бунгало чи котеджі. Є велика їдальня з каміном та сауна. Нудьгувати не доведеться, адже хлопці організовують цікаві тури, є можливість взяти на прокат різного виду спорядження. По сусідству хребет Косарище, Кострича, Чорногора, Гриняви. Безпрограшна суміш).

Ми приїхали останні, але якраз встигли на сніданок. За чашкою трав'яного чаю всі познайомились.

 

  2.
В п’ятницю у нас  були розминочно-акліматизаційні плани. Піднятись на Косарище та помилуватись Чорногорою.  Погода була різноманітна, то сонячна то сніжна.

3.

4.

5.
Зізнаюсь, я дуже тішилась коли почав падати пухнастий сніг, мабуть вперше бачила його цьогоріч. Хоч це позбавила нас краєвидів, але саме тут і зараз було дуже гарно.

 6. Кажуть з цього місця чудові краєвиди)

 7.
Ще один учасник команди - маламут Джамбо. Він не просто надзвичайно милий собака, якого постійно хочеться гладити, чухати і фотографувати, а ще й безцінний помічник.

8.

9.

10.
  Коли повернулись, на нас чекав борщ, домашні вареники і шоколадний пиріг з запашним чаєм.  Знаєте, все як, в ідеальних історіях).

Потім була підготовка до завтрашнього виходу в гори, розповідь про спорядження і цікава та корисна лекція про лавинну безпеку.

11.

Прокинулись близько 7 ранку, поснідали, запакували речі та спорядження в бус і вирушили в сам край села Бистрець. Мороз і сонце, день обіцяв бути цікавим.

 12.

 13.
Невелика термінологія, для тих, хто ще не в човні.

Скітур – проходження маршрутів на пересічній місцевості, за допомогою спеціальних лижах. Завдяки камусу, накладці на лижі,  ви можете спокійно підійматися. При спуску камус краще знімати, адже він не дозволяє добре контролювати лижі.

Також вони мають особливе кріплення, що дозволяє п’ятці відриватись від лижі при ходьбі і фіксувати ногу при спуску. Щодо взуття, то тут підійдуть  рантовані альпіністичні черевики. Також використовують спеціальні скітурні, вони зручніші, коли передбачається багато спусків, але не дуже доречні для довгих походів.

Сплітборд – це борд, який складається  з двох лиж. На підйомах ви йдете як на лижах з камусами, а на спуску скріпляєте їх і катаєтесь собі на борді.

Загалом за ці три дні побачила і пощупала купу цікавого спорядження, дізналась що для фрірайдерів є навіть спеціальні кішки. 

14.

 Коли ми приїхали, мене з Галею чекав інструктаж, ми вперше вчились користуватися скітурами.  Інші учасники були більш досвідчені, дехто мав свої лижі, дехто сплітборди , а хтось використовував снігоступи.

15.

Спочатку, поки не було достатньо снігу, лижі довелось нести, але потім таке задоволення їх одягнути і рухатись до колиби мальовничим лісом.

16.
 На фото ліворуч  - Стас наклеює камус, а на фото праворуч видно Джамбо і його сани. Він тягне усе загальне спорядження, намет (взяли на випадок, якщо колиба буде зайнята), казани, тощо. Якщо раптом сани десь застрягнуть, Джамбо не смикається, а чекає на допомогу.

 17.

 18.

Основний табір був на  полонині, тут залишили непотрібні речі, перекусили і пішли дивитись на Шпиці.

Підйом лісом до Ґаджини запам'ятався моєю боротьбою з лижами, де на різких підйомах я їхала вниз і качала руки кожен раз вибираюсь з снігу.  Звісно проблеми через мою нульову техніку, Володя Горон показав кілька прийомчиків і процес освоєння пішов значно швидше. 

 19.

 20.

 21.

22.

 Ґаджина - особливе місце, ти відчуваєш це одразу, як туди потрапляєш.  Вперше бачила її взимку, панорама вражає. 

 23.
Наша група мала з собою необхідне лавинне спорядження, біпери, лопати, щуп.

24.

 25.
Підйом вище лінії лісу до Шпиць не складний. Снігу тут багато, але на лижах йдеться добре. Чим далі ми підіймались, тим кращі краєвиди відкривались і тим дущий був вітер.

 26.
Вже відроблений до автоматизму процес: відігріваєш батарею, постійно оглядаєшся, фотографуєш і наздоганяш. Добре, що нас було двоє фотографів, цікаво потім бачити, що ти не встиг чи не помітив. Загалом фотографувала фрірайдерів вперше,  купа нюансів, які бачиш вже по ходу роботи, вчишся та робиш висновки на майбутнє.

 27. круте фото вийшло в Назара

 28.
Коли вийшли на плато під Шпицями, то побачили тут дещо іншу картину, ніж внизу. Сніг поздувало в кулуари і остання відлига перетворила ці схили на льодові ділянки.

 29.

30. 

31.

От здавалося ходиш собі в гори роками, у звичному темпі, з своїми традиціями, а тут життя дає можливість відчути знайомі речі по-іншому і це безцінно.  

Вже давно читала звіти хлопців з TURE про їхні багатоденні походи взимку на лижах і ці поїздки виглядали, як історії з пригодницьких книг: зима, лижі, собаки, люті морози. 

 32. 300 км від дому, а так наче гуляєш на лещатах десь на Алясці.

33.
 Троє хлопців, Всеволод, Стас та Андрій, вирішили підійматись на хребет і спускатись між скелями вниз, ми ж зайняли зручне  і безпечне положення для видовища).

 Коли бачиш як хлопці малюють свою лінію спуску, ти мимоволі затамовуєш подих і розумієш, що для тебе це космос, а для когось - велике захоплення.

34.

 35.

36. а сонце тим часом заходить...

Спуск почали в сутінках. Хтось спускався на лижах, а хтось тішився, що має пластикове альпіністичне взуття і щодуху бив сходинки. До колиби добрались, коли вже геть стемніло, але там на нас чекав Богдан, який  розпалив велике вогнище і варив борщ, а більшого затишку годі й бажати.
Далі була смачна вечеря, ділення враженнями і планами. 
Після такого дня спалося міцно.

37.

 Прокинулась перед світанком, хлопці вже шаманили біля вогнища, а в термосах чекав чай і смачний бонус у вигляді какао. 

38.

  39.
Коли тебе годують смачно і в тебе є тепла пуховка життя в зимових горах стає дуже комфортним))).

 40.

 41.

 42.

 43.

 44.

 45.
На неділю в нас в планах було ще раз піднятись в Ґаджину, зробити розширений компресійний тест і покататись.

46. Щаслива я маю фото, завдяки Галі)

 47.
Ми розділились на дві групи, перша банда з операторами Романом та Назаром та райдерами Стасом та Андрієм вирушили кататись в кулуарах хр. Кедровий Погорілець, а ми пішли в напрямку Шпиць.

Всеволод та Володя копали шурф для розширеного компресійного тесту. Загалом процес довгий, але інформація дуже важлива, адже дає змогу оцінити  безпеку на даному схилі. Лавинний профайл можна глянути ТУТ, 
а відео процесу ТУТ.
Поки ми все це робили, хлопці на протилежному схилі спустили лавину. Всі живі та здорові, а Ромко зазняв файне відео.

 48.

 49.

А далі був спуск, в неділю значно потеплішало, сніг вже не був такий пухкий, як вчора, тож спускались весело. Хоча у Всеволода все пройшло ідеально. 

А далі дорога вниз, вітер був тоді такий сильний, що на рівних ділянках він нас постійно підштовхував вперед.

 50.

 51.  готується до спуску

 52.

53.

54.Команда!

До цієї поїздки я вже мріяла про весну, а тепер дуже хочу зими, з усіма її наслідками. Хлопці заразили бажанням вчитись і пробувати скітурити надалі. Це була порція неймовірних вражень, які тримають ще досі. 

Дякую вам всім за організацію, навчання та натхнення! 

І вже на сам кінець, щоб остаточно роздразнити, відео від Назара Піха та Романа Островського


Прикрась життя яскравими та безпечними подорожами взимку from Turbowinter on Vimeo.