Вона жила поруч з ним і в голові малювала іншу реальність, реальність в якій він її зраджує, в якій вона вже немолода і некрасива, в якій він її не любить.. Вона хотіла покинути його. Він бачив як вона п’є і боявся в розпитати про причини, він жив з своїм теоріями і не помічав проблем. Все б так було надалі якби не випадок.. якби вона не вдарила його, а він не вигадав свою амнезію, якби вони не зіграли інші ролі… в яких вони були чесними…
15 років спільного життя, 15 років пліч-о-пліч, вдихаючи повітря, снідаючи, малюючи картини чи пишучи романи… вони були разом…
Шкода що в нашому житті зявляються образи, недосказані слова, зради, шкода що ми з часом перестаєм дивтись на недоліки один одного через рожеві окуляри..
Це все наслідки нашого страху.. Ніхто нам не заважає грати за своїми правилами, малювати іншу історію.
Впускаючи людину в своє життя ми завжди ризикуємо помилитись, боляче обпектись, бути незрозумілим … Але якщо на другу сторону терезів поставити те.. інше.. Стосунки не терплять щоб в них існували, просто дивлячись як час робить своє діло.. стосунки вимагають дій, боротьби, наївності, ніжності, віри, натхнення…
Він написав роман про маленькі подружні злочини, розглядав чоловіка і жінку як вбивць, які в молодості об’єднуються проти соціуму, а на старості чекають хто ж таки з них переможе іншого… Вона ненавиділа цю книгу, її здалось що це було написано про неї, про те що спочатку вони були опорою один для одного, але згодом це все перетворилось у зашморг, який муляв шию з кожним роком все більше і більше.
Він знайшов в собі сміливість зіграти роль і вирвати з її серце все те що було сховане…
…Амнезія, тому що я ділив з тобою свої дні та ночі, але розповідав собі іншу історію… Амнезія, тому що я відчував непереборне почуття до тебе, але більше говорив про свої маленькі імпульси…Амнезія, тому що в глибині душі я був вірний, але скоріше б порвав собі горлянку, аніж визнав би це… Чоловіків характеризує те, що вони відмовляються від власної долі. Вони віддають перевагу свободі. Але що таке свобода, якщо вона ні до чого не веде? Чоловіки більше вигадують свободу, ніж користаються з неї. …Моя амнезія – це брехня для того, щоб повернутися та віднайти тебе…
Важко передбачити майбутнє. Коли в житті зважуємось на радикальні вчинки, ми несемо за них відповідальність. Успіх будь яких стосунків залежить тільки від самих людей, від їхньої віри, вміння щиро прощати, від посмішки над розбитим посудом, від погляду який здатен підтримати і зрозуміти… це постійне прагнення вдосконалення, саможертва , надія, сказана правда, недоспана ніч, це коли тобі неважко прокинутись зранку і приготувати сніданок, не тому що це є чиїмось обов’язком, а тому що ти просто хочеш це зробити для когось, це коли ти здатен відпустити і прийняти… Незважаючи на прожиті роки знати що сімя це набагато більше ніж статевий потяг і амбіції, це наш дім, це наша душа.
Кохання це мистецтво, ми можемо його розфарбувати, зліпити, протанцювати, прожити…
=)
ВідповістиВидалитичудово - обожнюю цю виставу=)