вівторок, 1 листопада 2011 р.

Верхня Сванетія. Прогулянки з наплечником.

Пригадую на курсі другому ми дружньо мріяли про Кавказ, тоді для нас він був таким далеким і нереальним. Минулого року я з Мирком вперше побачили ці гори в Цеї (Північна Осетія), Юля і Андрій в Приельбрусі, для Василя все почалось в Сванетії.
Запланували собі трек до озер Корулді (2740 м), на перевал Гулі (2960) і прогулянку до водоспадів біля льодовика Ушби (1900м).


1




2 фото Юлії Луць

Ще в Местії ми йшли з широко відкритими очима серед цих будівель, башень, людей, і чим вище ми підіймались тим частіше билось наше серце чи то від навантаження чи від захоплення))
Недалеко від г. Цхакзасар живуть пастухи, тут можна купити молоко і сир. У вересні там цвітуть рожеві і жовті крокуси, ми сиділи посеред них і жували найсмачніший сулугуні з лавашем.


3 фото Юлії Луць

4

5

6

7 Тетнульді в хмарах

Перша ночівля була десь на 2400, з одного боку Ушба, з іншого Сванетський хребет, між ними Тетнульді і ще купа вершин назви яких мені невідомі). З водою на хребті не все просто, треба трішки спускатись вниз, тут або зручне місце ночівлі, або краєвиди).
Ночі вже прохолодні, заморозки. Але ранкова Ушба вартує того щоб вилізти з теплого спальника. Прокинувшись в 5 ранку, я ледве не спотикнулась об корову, вони тут сплять усюди, вмикаєш ліхтар і тільки бачиш як їхні очі блищать у траві.


8 Ушба за пів години до світанку

9 Сванетський хребет

10 ранковий Тетнульді

11

12

13 Я і г.Улукара (фото Юлії Луць)

14 Світанкові Ушба і Чатин.

15

16 фото Юлії Луць

17

18 наше село)

19

20

Дорога до озер маркована, маркування на каміннях, дерев'яні стовпчики, покажчики. Ми підіймались на одни пагорб, за ним виринав інший, а далі ще інший і коли нарешті натрапили на велику калюжу то подумали, що озера пересохли. Було певне розчарування, але підійнявшись вище ми побачили спочатку одне а далі друге озеро Корулді.
Тут мальовниче місця для ночівлі, але проблеми з водою, з озер її брати не можна, потрібно принести з собою.


21

22

23

24

25

26

27 г.Гулі і Сванетський хребет.

На перевал Гулі веде вузька траверсна стежка, моментами стежка стає дуже вузькою а схил дуже срімким. Ще певною родзинкою маршруту є перехід через яр, де зливаються два потоку. На перевалі вітряно, відсутність води, дрів, але шалено красиві краєвиди . Зваживши всі за і проти ми залишились тут на ночівлю.
Під вечір завжди затягувало хмарами, а ранок нас зустрічав чистим небом, прохолодою і чудовим сходом сонця.


28

29 велика Ушба і маленький Василь)

30

31

32 Ушба і льодовик Гулі

33

34

35 маленька помаранчева цятка то намет, жителів не бачили, тільки купа слідів навколо.

36

37

38 стоянка недалеко від перевалу Гулі

39

В описі написано, що потрібно рухатись по хребту до дерев'яного стовпчика і починати спуск вниз. Коли зранку там фотографували ніякої стежки не помітили, повертатись не хотілось тож вирішли спуститись стежкою яка починалась недалеко від місця таборування.


40 і знов Ушба )

41 фото Юлії Луць

Хати внизу видно, наче б то недалеко і ніби ніяких проблем, але стежка то зникала то знов з’являлась і коли ми забрели в хащі де не було навіть коров'ячого лайна, стало зрозуміло що таки добряче зблукали. Ми опинились між двох високих ярів, з скелястими берегами. Було страшнувато. Підійматись вверх не мали бажання то ж почали шукати безпечне місце для спуску. Трохи проїхавшись на попі, перестрибнувши річку, ми швидко вибігли по камінню, яке моментально їхало під ногами. Пригадую що дуже хотілось пити, гуділи коліна і так хотілось просто полежати, але потрібно було вибиратись. І тут нам просто пощастило, ми зустріли Аркадія. Але це вже інша історія)

В передостаній день в Сванетії захотіли подивитись на водоспади, які починаються від льодовика Ушба. Маршут починається в общині Мазері і триває прогулянка 6-7 год. Тут Ушба проглядається вже з іншого ракурсу.


42

43 Ми, пік Мазері і Ушба

Водоспадів є аж три штуки, перший ледь дзюрчить а два інших досить потужні. Ми підійшли лише під другий, шуму багато, до третього, найбільшого потрібно спускатись вниз, на що не було часу. Також можна піднятись на льодовик, звідти здійснюються сходження на Ушбу.


44 міст через р. Долра

45

Мрію про бюджетні авіалінії, акіційні квитки, можливо скоро буде прямий рейс Київ-Местія, вже в голові є нові маршрути, ще так багато там цікавого. Впевнена ми обов'язково туди повернемось).


46

30 коментарів:

  1. Я на 23 фотці як старий дід з палицею виглядаю)))))
    всі фото чудові, а спогади ще кращі)) !!

    ВідповістиВидалити
  2. будуть ше фото!
    це 4частина від усього)

    ВідповістиВидалити
  3. але в тебе асоціації))) ніколи б не подумала))

    ВідповістиВидалити
  4. всі емоції які були - не передати всіма фото на світі))

    ВідповістиВидалити
  5. неймовірна краса і фото талановиті!

    ВідповістиВидалити
  6. Файно! Давно мрію про гірську Грузію. Перешкодою є зовсім небюджетне добирання :(

    ВідповістиВидалити
  7. Ми витратили на авіаквиток Львів-Тбілісі-Львів 2500 грн., поїздами-автобусами не дуже то дешевше.
    Вихід або чекати акціїй (минулого травня можна було купити квитки на 130 долярів) або їхати автостопом)))

    ВідповістиВидалити
  8. Читав десь, що лоукостам (бюджетним авіалініям) наші бандюки (у яких звичайно є свій бізнесінтерес у авіакомпаніях) не дають можливості "всунутись" у грузинський напрям (в принципі як і на інші напрями :(.

    ВідповістиВидалити
  9. Брат має намір вдруге вибратися в Грузію на Наступний рік, думай )

    ВідповістиВидалити
  10. дякую) може когось надихне на подорож туди)))

    ВідповістиВидалити
  11. знаю що візеїр літає до Анталії, за досить непоганими цінами, а далі або місцеві авіалінії, або знов ж таки автостоп. Але це все займає час і дуже важко коли обмежена відпустка, кожен викручується як може і в серці плекає мірю що все зміниться на краще))

    ВідповістиВидалити
  12. Неймовірні фото! І гори там дуже красиві.

    ВідповістиВидалити
  13. хі, дякуємо) це був чудовий початок шаленої осені)

    ВідповістиВидалити
  14. дякую, там ці сніжні,скелясті гори оточують тебе зі всіх сторін, зачаровує))

    ВідповістиВидалити
  15. а чому не можна пити з озер?

    ВідповістиВидалити
  16. легенда схожа як про наше о. Несамовите на Чорногорі., ні купатись, ні брати з воду не варто бо можна накликати негоду.
    Ми коли підійшли до них, оцінили стан води, бажання її пити не було))

    ВідповістиВидалити
  17. Дуже гарні знімки! Позгадувала нашу мандрівку сванетією) ми ходили ваш маршрут навпаки і далі пішли в нижню сванетію.
    Перевал Гулі як раз йшли з Мазері, знизу дивишся, та фігня за дві три години вискочимо! А не все так просто) Ми йшли знизу і стежка то з"являлась то зникала... взагалом веселий перевальчик!)
    А грузія справді западає в душу з її людьми з чарівною природою! Також мріємо про дешеві авіалінії тому що там ще і лижні курорти кажуть досить непогані)
    Перечитала всі ваші пости про грузію! І таки так, коли ми готувались до грузії то дуже мало інформації, але вони розвиваються такими величезними кроками, що думаю досить скоро буде більше інформації, і ваші пости цьому сприяють)!

    ВідповістиВидалити
  18. дякую!!!
    хочу обов'язково повернутись і пройти далі маршрутом в Нижню Сванетію, нам забракло часу, адже було всього 2 тижня на Грузію, а хотілось так багато)))

    ВідповістиВидалити
  19. прочитав этот пост в сообществе, захотела прочитать и Ваш блог. в результате добавила в френд-лист - очень интересные фотографии. надеюсь, Вы не возражаете.

    PS: украинский понимаю

    ВідповістиВидалити
  20. триндець!
    я аж заслинився! дуже красиві світлинки

    ВідповістиВидалити