про любов і гори

Направду вважаю їх сміливими. Отак намріяти собі фотографування в зимових Карпатах, та ще й на світанку. Але любов гріє і це дуже помітно)!
Запам’яталось багато що з цього дня, але найбільше оте відчуття втоми, коли після кількох годин в потязі, ти йдеш нічним лісом вгору. І в голові підступно гуляє думка про тепле ліжко, але в моменти коли ми просто лягали на наплічники, щоб відпочити, вимикали ліхтарі та серед звуків лісу дивились на неосяжне зоряне небо, видавалось що краще не буває. Чесно, не буває.. особливо коли в тебе є пуховик, чай в термосі і Мирось)).
А далі приходив світанок, ми бачили його першими, а це бадьорило більше ніж 8 годин повноцінного сну.

 2

 

 3

 4

 6

 7

 9

 10

 11

 12

13

14

 15

 16

 17

18 

 19

 20

 21

 22

 23

 24

 25

 26

 27

 28

 29

 30

 31

30

 31

 32

 33

 34

 35

 36

 37

 38

39   

 40

41 

 42

 43

 44

 45

 46

 47

 48

 49

 50

 51

 52

 53

54