вівторок, 22 грудня 2015 р.

Доломіти. Tre Cime. Частина друга

 Tre Cime цікаве місце, ми тут мали днівку і планували відпочивати та насолоджуватись краєвидами. Але в легкому темпі щось в нас не вийшло, бо чим більше гуляли тим далі хотілось зайти, побачити ще щось нове.


 2. на ці зубчасті вершини, що справа є класна віаферата
 3.
 4.
 5.
 6.
 7.
 8.
 9.
 10. Досить людно,як для жовтневого понеділка)
 11.
 12.
 13.
 14.
 15.
16.
 17. вирішили прогулятись на перевал, що справа. Внизу видніється третє озеро
 18.
 19.
 20. краєвид з перевалу
 21.
 22.дивлюсь на Croda dei Toni, 3094м
 23. після обіду можна розглядати гарне відзеркалення вершин
 24.

25.
  26.
 27. На теренах інтернету ми надивились безліч фото де на заході сонця освітлюються схили Трьох Піків. Я знайшла досить непоганий ракурс і вперто чекала,що сонце таке проб'ється через хмари, але не судилося.
 28.
  29.
 30. Зліва фото від Мирося,яке мені дуже подобається. Він зробив його,коли я чекала на західне проміння. Справа моє, коли я зрозуміла що втратила))). Небо затягнуло безповоротньо.
 
 31. Ранок наступного дня виглядав так
 32. Сьогодні людей вже не було, вони наче всі знали,що вчора був останній шанс)). Ми ж рухались в сторону Rifugio Auronzo, де починається асфальтована дорога. Автобуси нажаль вже не курсували, тож довелось під дощем топтати до Misurina.
 33.
 34.
 35. В Місуріні дощ посилився, громадського транспорту теж не було, тож ми пішли грітися в придорожнє кафе, де згодом успішно забули карту. З машинами було не густо, але  нам таки зупинився італієць і відвіз нещасних до Кортіни.
 36. Кортіна досить маленьке містечко, з купою магазинів і дорогих готелів. Звідси просто дістатися до Венеції. В інформаційному центрі нас втішили,  що дощі в горах плануються найблищі п'ять днів, то ж ми зрозуміли, що до того з погодою нам неймовірно щастило)
37.
Ось і все, далі була дорога до друзів в Брешію, відмивання, відїдання і культурна програма.

Зараз коли пройшло вже трохи часу розумію, як багато з чим нам щастило, зруйнувались деякі стереотипи і взагалі це так важливо виходити з дому, виходити за межі комфортних умов, бо починаєш бачити значно ширше і вчишся.
Доломіти прекрасні гори, з своєю неповторністю і характером, варті, щоб повернутись.

Сподіваюсь всім хто читав було цікаво і тепер ви собі записали ці гори в список бажань. То ж звертайтесь, якщо раптом потрібна додаткова інформація чи просто побажання щасливої мандрівки).

Немає коментарів:

Дописати коментар