2. на ці зубчасті вершини, що справа є класна віаферата
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10. Досить людно,як для жовтневого понеділка)
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17. вирішили прогулятись на перевал, що справа. Внизу видніється третє озеро
18.
19.
20. краєвид з перевалу
21.
22.дивлюсь на Croda dei Toni, 3094м
23. після обіду можна розглядати гарне відзеркалення вершин
24.
26.
28.
29.
30. Зліва фото від Мирося,яке мені дуже подобається. Він зробив його,коли я чекала на західне проміння. Справа моє, коли я зрозуміла що втратила))). Небо затягнуло безповоротньо.
31. Ранок наступного дня виглядав так
32. Сьогодні людей вже не було, вони наче всі знали,що вчора був останній шанс)). Ми ж рухались в сторону Rifugio Auronzo, де починається асфальтована дорога. Автобуси нажаль вже не курсували, тож довелось під дощем топтати до Misurina.
33.
34.
35. В Місуріні дощ посилився, громадського транспорту теж не було, тож ми пішли грітися в придорожнє кафе, де згодом успішно забули карту. З машинами було не густо, але нам таки зупинився італієць і відвіз нещасних до Кортіни.
36. Кортіна досить маленьке містечко, з купою магазинів і дорогих готелів. Звідси просто дістатися до Венеції. В інформаційному центрі нас втішили, що дощі в горах плануються найблищі п'ять днів, то ж ми зрозуміли, що до того з погодою нам неймовірно щастило)
37.
Ось і все, далі була дорога до друзів в Брешію, відмивання, відїдання і культурна програма.
Зараз коли пройшло вже трохи часу розумію, як багато з чим нам щастило, зруйнувались деякі стереотипи і взагалі це так важливо виходити з дому, виходити за межі комфортних умов, бо починаєш бачити значно ширше і вчишся.
Доломіти прекрасні гори, з своєю неповторністю і характером, варті, щоб повернутись.
Сподіваюсь всім хто читав було цікаво і тепер ви собі записали ці гори в список бажань. То ж звертайтесь, якщо раптом потрібна додаткова інформація чи просто побажання щасливої мандрівки).
Немає коментарів:
Дописати коментар