Улюблені пагорби. Аршиця

Починаємо досліджувати гори в околицях нашого села, бо отак все плануємо, а ноги ходять десь- інде. Обрали Аршицю, а зокрема маркований маршрут на г. Горган Ілемський. Виїхали перед світанком з надією на тумани, але цього ранку була лиш приємна порожня дорога. Маршрут починається з Мислівки і до вершини 11 км лісом. Звертаємо з мосту через р.Свіча, минаємо кілька баз відпочинку і потрапляємо на вузьку стежку, яка спочатку виводить нас на стару вирубку. Там ми помітили трьох косуль, їхні білі дупи одразу сховались у лісі. Вперше бачимо їх у рідних горах. Загалом маршрут проходить здебільшого лісом, який восени чудовий. Тут вам і чудернацькі гіляки і різновидний мох та кольорові дерева.

 

мох баранець

 Натрапили на плантації чорниць, щем ніколи не їла їх в жовтні, і це звісно сповільнило наш темп)

 мягенько

Гандальф в сірих кросівках) 

 Вибрались з лісу на пол.Німецьку, тут є місця для стоянки та вода.  Ми собі зварили борщу, заїли канапками і рушили далі, до вершини ще 2 км.

Мир дивиться на рідні села.

 а це вже вершина з усіма приємнощами, чай, яблука, фото на згадку.

Загалом в нас вийшла прогулянка на 22км, підкінець ноги почали просити пощади, але душу гріла думка, що в селі нас чекають батьки з свіжими варениками і домашньою сметаною, тому неслись вниз щосил. Спускались дорогою підйому, також можна йти через пол. Мшану вздовж Правича, цей кавалок простіший, але довший.