Гран Канарія - третій по величині і другий по населенню острів архіпелагу. Сюди ми прилетіли після львівської зими, скрізь квіти, пальми і ти нарешті можеш вдихнути на повну теплого повітря. Суцільне задоволення.
З цікавого, що є на острові це звісно пустеля Маспаломас, така собі Сахара в мініатюрі площею 328 гектарів. Пустеля знаходиться на півдні острова, навколо неї розташовано безліч готелів і щоб дійти до океану треба подолати не одну дюну.
Окрім піску тут є гори, найвищою вершиною є згаслий вулкан Піко-де-лас-Ньєвес (1949 м) в центрі острова. Гора Роке Нубло (1813 м) вважається одним із символів Гран-Канарія.
Вдалині видніються дюни і океан.
По дорозі в гори минаємо мальовничі села, ми зупинились на прогулянку і каву в Фатазі.
Наступним пунктом відвідин була гора Нубло, з погодою нам на жаль не пощастило, тож доводилось розглядати туманні краєвиди. Трек від стоянки до вершини лиш 1,5 км. Більшість безкоштовних кемпів зосереджено біля цієї гори.
Кажуть в хорошу погоду звідси видно вулкан Тейде на сусідньому острові.
Дивакувата місцева рослинність
На південному сході в Google Earth ми знайшли декілька каньйонів і зупинились на La Fortaleza de Ansite. Це унікальна фортеця, яка має природні печери, де жили гуанчі. Місце відоме завдяки руху опору місцевого населення проти іспанських завойовників.
Залізти виявилось простіше ніж злізти))
Ці скелі цікаво виглядають знизу, посеред пальм і кактусів.
Закінчилась наша ознайомча поїздка по Гран Канарії, ми оминули північні частину, де є велике скупчення старих милих міст і захід з своїми скелями і горами. Загалом острів живе у розміреному темпі, сюди хочеться приїхати для спокійного відпочинку біля океану і раз в два-три дні виїжджати на оглядини місцевих цікавинок.
Немає коментарів:
Дописати коментар