четвер, 29 червня 2017 р.

Канарські острови. Організаційне.


З Канарськими островами пов'язано багато стереотипів, один з них, що це дорого, інший, що там типово пляжний відпочинок. Звісно кожен знаходить саме те що шукає і в цьому є велика перевага Канар, адже вибір великий.
Канарські острови - група островів вулканічного походження в Атлантичному океані, розташованих поблизу північно-західного узбережжя Африки. Архіпелаг складається із семи великих населених островів і 6 маленьких, найбільший з них Тенеріфе.
Насправді всі острови дуже різні і цікаві, от починаєш вивчати і очі розбігаються куди їхати)).
Клімат тут не є надмірно жаркий влітку чи надмірно холодний взимку, острови вічної весни. Ми були в другій половині лютого. Середня температура в день +18-+20 С. Вночі внизу було біля +10С, на високогірї +1-+3С. Якщо ви не любите натовпи туристів, надаєте перевагу дослідженню природи то мабуть краще їхати з листопада по березень. Якщо ви хочете пляжному відпочинку, тоді для вас оптимально з травня по вересень.


Добирання.
Найбюджетніше це скористатись послугами Raynair чи Wizzair. Ми летіли з Кракова на острів Гран Канарія, назад повертались з Тенеріфе у той ж Краків. Щодо вартості квитків то багато залежить від сезону та завчасної купівлі.

Прокат авто.
Ми двічі брали на прокат автомобіль, для чотирьох дорослих і однієї дитини. Це було дуже зручно і вигідно по коштах. На островах представлені міжнародні компанії та місцеві. Великий плюс локальних прокатних фірм, ціна і повна страховка, тож можна не боятись за різні подряпини. Найпопулярнішою фірмою є Сicar. Ми ж користались послугами фірми PlusCar, на Гран Канарії нам дістався Seat Leon, на Тенеріфе універсал від Skoda. Вибір компанії залежить від ціни, наявності потрібного вам марки та місця звідки забираєте чи здаєте авто. Мережа Cicar більш розповсюджена, пункти прокату є у кожному аейропорту, в найбільших портах та інших великих містах. В PlusCar все скромніше, коли ми залишали авто в порту, то в офісі не було навіть представника, просто припаркувались, кинули ключі у відповідну скриньку і пішли собі на паром. Ми подорожували з 1,5 річною дитиною і автокрісло дані компанії надавали безкоштовно.
Єдиний нюанс, якщо ви берете авто на одному острові то мусите повернути тільки там, обравши найзручніше місце здачі. Переправляти автомобіль на паромі можна, з умовою повернення назад.

Дороги і навігація.
Ми користувались картами з maps.me, там були всі потрібні нам кемпінги, магазини, міста, тощо.
Дороги в хорошому стані, є автобани і суцільні серпантини.
Щодо гірських серпантинів, то скажу, що поїздка Трансфагерашським шосе - це як легка прогулянка. Особливо вони вразили в ущелині Маска, вузька дорога, різкі повороти. Але водії обережні і вічливі. Найвеселіше було коли потрібно розминутись з великим автобусом.

Острови невеликі, Тенеріфе в десять раз менший за Львівську область, тож переїзди зовсім не втомлюють.





 На островах також дуже популярно мандрувати на мотоциклі чи велосипеді. І коли ти під гірку тяжко вкручуєш педалі, ніхто тобі не сигналить, а чемно їде позаду.

 Пересування між островами.
Нам вдалось відвідати два острови - Гран Канарія та Тенеріфе. Загалом пересуватись можна двома способами на літаку і паромом
Місцева авікомпанія -Binter Canarias. Ціни для іноземців вищі ніж для місцевих, але інколи може вийти дешевше за паром, ну і сам процес швидший.
Ми скористались паром фірми Armas Naviera, вони дешевші і повільніші за конкурента Fred Olsen. Купити квитки можна через інтернет або безпосередньо на місці, ціна не відрізняється, хіба будуть якісь акції.
Єдина незручність з якою ми зустрілись, це розгалужений порт Гран Канарії. Тож вартує завчасно розібратись де можна здати авто, купити квиток і сісти на паром.

 Харчування.
Так як все на островах близько, ви в будь який час можете спуститись до найблищого супермаркету чи магазину. Найбільший з них Alcampo (наш Ашан). Також є безліч дрібних, на зразок Billa. В лютому на жаль вже немає такого вибору фруктів, як скажімо у листопаді-грудні, зате почався сезон свіжих, запашних овочів. Їх радимо купувати в невеликий місцевих магазинах і бажано ті, що вирощені на Канарах, вони значно смачніші.


Загалом ми  зрозуміли, що багато місцевого населення працює в сільському господарстві, бачили чимало плантацій, парників. А ще тут досить цікавий місцевий сир, на жаль не згадаю назви, але на цінниках пише, де  вироблений. Саме його привезли додому, як сувенір. Загалом традиційною стравою для канарців є варіації на тему картоплі.

Готували ми переважно самостійно, на Тенеріфе і Гран Канарії є Декатлони, де купували газові балони.

Ще пару слів про каву. Тут ви звісно можете пити звичне капучіно чи латте, але вартує спробувати каву місцевого приготування - баракітос (це еспресо, лікер, згущене молоко, кориця).

Житло.
Хоч в лютому був ще не сезон, житло потрібно бронювати заздалегідь, особливо, якщо шукаєте щось бюджетне. Є кілька варіанатів проживання:
- Готелі, хостели, апартаменти.
Нам вдалось забронювати апартаменти з двома спальнями, вітальнею і кухнею за 40Є (10 Є з людини).

- Туристичні притулки.
Їх тут небагато, знаємо за один біля вершини Тейде і в горах Анаги.
Ось так виглядає притулок  в горах Анаги. Місця бажано бронювати через букінг, адже  по факту вільних може не бути. Тут розрахуватись можна тільки карткою. Великим бонусом цього притулку є тераса з неймовірним краєвидом і смачний сніданок за 2,5Є.
- Платні кемпінги.
Вони тут є, ми двічі ночували в такому на Гран Канарії. З умов місце під намет, туалет, теплий душ, територія з лавками (4,5Є з людини).

- Безкоштовні держані кемпінги.
На Тенеріфе і Гран Канарії є такий бонус, як безкоштовні кемпінги.  Це дійсно дуже зручно і економно. Переважно це велика територія, яка поділяється на зону відпочинку з столами, лавками, мангалами, дитячими майданчиками  та на зону для кемпінгу. Також дуже часто тут є туалет і душ, але в не сезон вони зазвичай зачинені.
Умовою проживання в цих місцях є дозвіл, який потрібно отримати заздалегідь і на конкретну дату. Найпростіше з цим на Тенеріфе, заходиш на відповідний сайт, шукаєш потрібний кемпінг і бронюєш на певні дати. Відповідь приходить швидко на пошту. Кількість в місць є обмежена, але з цією проблемою можна зіткнутись хіба в розпал сезону. Штраф за відсутність дозволу великий, за усю мандрівку нас перевірили лиш раз, але краще з цим не ризикувати.

На Гран Канарії такі кемпи теж є, але їх менше і переважно в центральній гірській частині. Вони тут скромніші, можуть бути певні умови, а може тільки ділянка з табличкою. З дозволом також треба більше помордуватись. Різні кемпінги належать до різних муніципалітетів, тому коли ви направляєте заявку для отримання дозволу мусити розібратись куди саме і за три дні його забрати в певному офісі (буде вказано у листі). На цьому острові були три дні, тому зупинялись лиш в одному кемпінгу біля гори Нубло.


 Ось так виглядає зона для наметів в кемпінгу Los Pedragales.
А так зона відпочинку між пальмами.

Що подивитись?
Тут є вулкани, реліктові ліси, чорні пляжі, гори, каньйони,  красиві міста, пустелі, скелясті береги, миси з маяками. В горах є марковані трекінгові маршрути, вхід у всі нац. парки - безкоштовний. Єдине, що потрібно отримати дозвіл для відвідин реліктових лісів в Аназі і це просто зробити через інтернет.








В організації поїздки дуже допоміг Антон Прохоров і його блог Про походи. Тут можна придбати більш детальний путівник по острову Тенеріфе. 
Також багато корисної інформації отримали з блогу Ross and Helen.



Немає коментарів:

Дописати коментар